Олександр Пушкін
* * *
Отці пустинники і жони непорочні,
Щоб серцем вознестися в області заочні,
Зміцнить його й звільнить від суєтних оков,
Складали безлічі до Бога молитов;
Розчулитись так жодна з них не заставляє,
Як та молитва, що священик повторяє
В Великий Піст – жалобні та скорботні дні, –
Усіх частіш приходить на вуста мені.
Пропащого підкріпить незбагненна сила:
Владико днів моїх! Життя мого вітрила!
Лінивства духу, Господи, не дай мені,
І владолюбства, й марнослів’я голосні.
Але дай, Боже, бачити мені мої провини,
І брат мій хай від мене осуду не прийме.
Дух упокорення, терпіння і любов,
Й цнотливість в серці оживає хай ізнов.
11.03.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580385
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 11.05.2015
автор: Martsin Slavo