Колишеться хвилясто Тетерева синь…

Колишеться  хвилясто  Тетере́ва  синь;  коханої  волосся  в  сум’ятті  зеленавих  віт  …
Увівання  погляду  теплом,  здригання  бітом  серця  берегів,  миттєвий  вітру  зліт.
О,  сонце  пухнато-промінясте,  вершково-запашне,  даруй  любові  вічний  цвіт!
Кришталь  душі,  овіяний  торканням  листа  із  дібров  умитих  очеретом  довгих  літ.
І  згуки  карколомні,  незвідані,  окутані  зірковим  поглядом  зіниць  із-під  повік…
Весняною  водою  кохання  наше  всіяне  навік!
10.05.15

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580289
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2015
автор: Ярослав Ячменьов