ГОЛУБ ТА ГОЛУБКА
Голуб голубці освідчивсья в кохані.
Мов три місяці вони разом літали
І зрозумів, що він її кохає!
Вона крилами обняла його і поцілувала,
Сказавши..
- Ти не розумієш, що сам ти проворкотів.
А голуб, голубку на своє нерозуміння питає..
- Голубко, а ти мене любиш? Кохаєш?
Голубка з радості мовчить,
А очі ніжно відповідають..
- Так, я тебе люблю - кохаю!
Сама голубка все голубу роз’яснює..
- Кохання, від слова ( кохаю).
Якщо з тобою я кохаюсь,
Тішуся та насолоджуюсь,
Це і означає, що я тебе кохаю.
А про любов не можу сказати,
Щоб я змогла такі слова промовляти.
Я вимушена добре усе зважити,
І маю про тебе, голубе ти мій,
більше знати.
То дуже тяжке, глибоке почуття.
Боюся слова цього я сказати.
Тому, що потім болісно буває.
Такі слова потрібно обережно промовляти,
Щоб потім не мучитись, не плакати і не страждати.
Але голубка хитрою була
І голуба вона того зневажала.
Якщо йому такі слова сказати не змогла.
А лиш йому красиво воркотіла!
І гарно коханням, кохаючи займалась.
Ти більше поруч не літай - промовила голубка.
Я за тобою літала, дивилась та спостерігала.
Раніше це все я відчувала, сказати не могла.
Мені соромно за голуба,- що поруч..
Тебе занесло. Ти добрий,
Але заскоро ти освідчився в любові.
05.05.2015 р.
А. Рогуля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579205
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2015
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович