Гуляй, гуляй, козаченьку,
по крові ти вражій.
Не померкла твоя слава,
не вмре, не поляже.
Розчісує вітер гриву -
летить кінь з запалом.
Зупинився, ніздрі здуті -
видихає паром.
Б’є земельку копитами -
козак на сторожі.
Проженемо геть чужинців -
стануть дні погожі.
А поки що гострі шаблі,
з бувальців мушкети.
Без тремтіння руки дужі,
влучні рикошети.
Пануватиме лиш правда
на матінці милій
В дружних лавах відвоюємо
волю Україні.
04.05.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2015
автор: Валентина Ланевич