Ох, твоє́ це життя: приклад витримки й думки!
За взірець почуття! Вірність радості й муки.
Так суворо рече́ холод істин незрушних!
...Сіллю стане сльоза на поверхні блискучій.
А моє́... Що ж моє? А моє - кольорове....
Часом тихе, сумне... Та завжди - світанкове,
бо із сонцем встає... Спить з зорею... З вітрами
будень мій розганя, крутить біль вітряками....
Час любов не лікує! Спроб не менше від ран!
Вік так гулко крокує! Топить днів океан!
Мудрість щось не приходить - запили́лась в словах.
Й все та ж юнка виводить все те ж серце в піснях...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578832
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Мар’я Гафінець