начисто

травень  хребти  
під  ганчір'я  зелене  сховав
вже  вечоріє  занадто  поволі  -  
до  сказу
між  перемовин  вітрів
затихають  слова  -  
далі  говориш
вголос  себе  звинувачуєш  -
втрачена  начисто  -
де  б  не  була,  перед  ким
місто  пролізло  під  шкіру,  
немов  ненароджене,
тихо  живеш  тепер  
з  чимось  всередині,
молишся,
щоб  воно  стало
твоїм

01.05.15,  Коломия

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578343
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.05.2015
автор: Іванна Шкромида