Забуду зоряну орбіту
І небо наше поготів,
Собі сховаюся від світу
У ніші непомітних днів,
Що тихо плинуть почергово
Із небуття у небуття,
Щоб проростало поступово
Нового змісту набуття
Для істин давніх і відомих,
Розмитих морем суєти,
Щоб став безбарвним кожен спомин,
Де були небом я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577767
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2015
автор: Юлія Беженар