ЕПІТАФІЯ
Коли я помру...
Ні. Коли я піду.
Як залишу цей світ –
То не треба жалю,
Злицемірених сліз
І облудливих слів,
Пишно-блудних промов:
Як я жив... хто я був?..
Я не був. Я – ніхто.
Не надовго прийшов,
Що шукав – не знайшов,
Не просивсь – а родивсь,
Не спитавшись пішов.
Що Творець сотворив
Умістилось в труні.
Що нажив – не спожив –
До сідниці мені.
Я залишу цей світ
Без жалю до життя.
У труні, як в човні,
Попливу в небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577478
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2015
автор: Старець Коснятин