Пірнаю в річку, хоч вона гірчить,
Та гіркота ця, вочевидь, цілюща,
Щоб цінувати солод райських кущів,
Гірка в житті повинна бути мить.
Солодкого - гіркого на роки
Для мене Доля зготувала мірки,
Хоч вже, колись, кричали друзі: Гірко!!!
Пропорції не знаю я таки.
На смак річкові води, як полин,
Але не буду я гнівити Бога,
Бо це моя, лишень моя дорога
І, слава Богу, ще не йде на спин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576974
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2015
автор: Патара