Тому, кого ще не зустріла…

Моя  ілюзія...мій  сон...
М'який  і  теплий,  наче  поролон,
Для  тебе  небо...ціле  небо...
Далеко...близько...я  завжди  до  тебе...
І  дотиків  сліди  живуть  на  тілі...
І  ми,  такі  незграбні  і  невмілі...
Ховалися  під  ковдри  від  простуди...
Ми  два  шляхи,  які  вели  внікуди...
Без  тебе  то  не  я,  і  йти  не  вмію...
Тепер  мій  всесвіт  -  ти...моя  надія...
Ведеш  мене  в  майбутнє  крізь  тумани,
Слова  ці  не  пусті,  то  не  омана...
Ти  променями  сонця  у  долонях,
Стираєш  пустоту  на  підвіконнях...
Сплітаєш  наші  душі  в  павутини,
Із  буднів  витискаєш  всю  рутину...
Для  мене  ти  повітря...моя  мрія...
Тепер  без  тебе  бути  вже  не    вмію...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576878
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2015
автор: Тала Білокінь