А я його нена́виджу всім серцем.
Гей, дівчинко, погане почуття!
А, що робити, коли в путах скерцо,
Порвалась жилка, як старе шмаття?
Нема вогню і болю вже немає.
Лиш злість одна – тверда, неначе сталь.
І хай так буде, хай мене тримає.
Тверезий розум. Скинена вуаль.
Та ще весна прибуде, скаже «Welcome!»,
Розпустить брость у вигрітих гілок.
Змережить небо барвами веселки
Новий мені на щастя рушничок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)