Вмивала вербиченька
Своє гарне личенько
В ставковій воді,
Пестив ніжно кучері
Теплий вітер-батечко,
Казку шепотів.
А матуся-веснонька
Сукню зеленесеньку
Одягала їй,
Та шовкові стрічечки,
Маленькій вербиченьці,
Донечці своїй.
Сестриця-калинонька
Перлове намистечко
Дарувала теж.
Вербонька прибралася,
З травнем повінчалася
Та й на вік увесь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575992
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський