Як опустить весна крило
На маленьке моє село,
Сонце промінь пошле згори,
Зеленітимуть явори.
Зачорніє тоді рілля –
То коріння мого земля.
Перший подих там мій і крок,
Погляд з неба ясних зірок.
Там садів яблуневий цвіт,
І калини буяє квіт,
І лелеки гніздо святе,
І немає рідніш, ніж те.
Під хрестами – моя рідня,
І криниць глибина без дна,
І рідніших нема воріт,
Бо дитинства мого там слід. 8.03.2013.
Ганна Верес
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575788
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.04.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)