Я об’їздив Україну,
Де я тільки не бував,
Та дівчат, як на Волині,
Більш ніде не зустрічав.
Синьоокі, голосисті,
А волосся, наче льон,
Вишиванки і намисто,
Від їх чар я втратив сон.
Борщ зварити - не проблема,
Народити можуть враз,
Правда є одна дилема -
Їм любов, а не наказ…
Босоніж ідуть по росах,
Справно роблять голубці,
Як снопи в густих покосах -
З мозолями на руці.
Мої рідні, волинянки,
Взавтра новий день гряде…
Ви білявки і смуглянки,
Кращих вас нема ніде!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575690
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2015
автор: Віталій Назарук