Я самотній, наче птах.
Хоча птах - це також воля.
Понад мурами кружлять,
Відшукати свою долю.
І над вами сміючись,
Поглинаючи самотність,
Розумію, що не сам.
Бо зі мною — безтурботність.
А якщо зустріне туга,
В ніченьки спитаю я.
Де шукати мого друга,
Що літав би так як я?
Погляд свій зверну на зорі,
Що підказували шлях.
Шлях до місяця, за обрій,
Де колосся у полях.
Де під стріхою з соломи
Колисалося дитя.
Ще не знаючи самотність,
І з любов'ю до життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574608
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: Витісненні емоції