Давай помовчимо, коханий:
говорять очі! Ти ж вбирай
з зіниць іскринки полум"я́ні
та не згори у них. Стривай
банальні фрази не розкидуй -
уже оскома на губах,
мовчи! Мовчи. Ніч не розхитуй -
так добре у її руках.
Послухай зір сяйне́ тремтіння -
із вій цілунком позбирай.
Смерко́ве ж ніжності цвітіння
ти не роздмухуй. Не займай!
Давай помовчимо, жаданий:
співає серце.... Світ мовчить!
Лікує час любовні рани, -
душа ж ще довго в ній горить.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574519
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2015
автор: Мар’я Гафінець