[i]Я на жаль не красномовний,
та не досить вельмишановний,
але все ж розповідь я буду вести,
не з початку всіх віків,
а з теперішнього часу,
на що вказує передчасно,
не лише той факт розрухи,
а й величезної для усіх нас муки,
що розкинулась над нами, хижими крила́ми,
незважаючи на нас, хоче загарбати все враз,
але їй це не вдасться, бо є ще порох у нас, браття,
є ще земля рідна за плечима,
ще ми постоїмо браття, дасть нам Бог сили,
і виб ємо ворожого скота, бо в кожного є ахілесова п' ята,
з кожним днем все більш зростаєм,
духом, мужністю палаєм,
І ми кріпнем в кожнім слові радості й любові,
що дає нам сили жити й Батьківщину боронити,
То ж вставаймо всі до бою, щоб окропити ворога, його ж кров' ю!
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574453
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.04.2015
автор: Дмитро Кудрявцев