Який же я дурень

Який  же  я  дурень,  що  повівся  на  це,
На  ці  милі  очі  й  прекрасне  лице.
Я  жив  тільки  снами,  які  сам  сотворив,
І  вірив  словам,  що  й  сам  говорив.

Який  же  я  дурень,  що  все  розпочав,
Краще  б  тоді  я  вже  промовчав.
Жив  би  собі,  і  горя  не  знав,
Хорошу  людину  я  так  й  не  впізнав.

Який  же  я  дурень,  що  не  зрозумів  це  раніше,
Зараз  ж  мені  значно  видніше.
Невже  така  дурість  скорила  мене,
Але  добре,  що  все  це  скоро  мине.

Який  же  я  дурень,  що  повірив  цим  людям,
Розкрив  своє  серце,  й  повідав  цим  дурням.
Не  будь  добряком,  цього  вже  не  цінять,
Стань  егоїстом  і  всі  двері  відчинять.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574088
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Люрик