Прощаю

                                                         Схилили  верби  кучері  над  ставом,
                                                         І  соловейко  пісню  заспівав.
                                                         Скажи  мені,  а  по  якому  праву
                                                         Ти  в  мене  щастя  й  радість  відібрав?

                                                         Змарніло  моє  личенько  від  туги,
                                                         Знівечив  ти  всі  роки  молоді.
                                                         Більше  терпіть  не  буду  я  наруги,
                                                         Нехай  пливе  все  лихо  по  воді.

                                                         Дай  мені  жити  так,  як  я  бажаю,
                                                         Залиш  мене  у  спокої  і  край.
                                                         Свою  я  іще  долю  відшукаю,
                                                         Тобі  ж  прощаю  і  добра  бажаю,знай.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574028
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський