Життєва пора золота

                                                       Тихий  багрянець  осені
                                                       Торкнувся  деревам  до  скронь,
                                                       Отави  давно  вже  покошені,
                                                       Горить  горобини  вогонь.

                                                       Кружляє,  кружляє  і  падає
                                                       Жовтогарячим  дощем
                                                       Листя.  Про  літо  ж  нагадує
                                                       Легкий  в  душі  моїй  щем.

                                                       Каштанами,  наче  підківками
                                                       Вицокують  вдалеч  літа.
                                                       Знаю:мене  вже  покликала
                                                       Життєва  пора  золота.          

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574024
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський