дерева живуть в очах
ліс
і планета
суті
навколо безодні
сутності
заглибоко не ступай
не руйнуй не свою планету
коріння по нашим жилам
пускає твоє життя
пускає твої думки
поєднуючи глибинно
із зовнішньо
оточуючими
світ(ил)ами
і тілами
колообіг чуттів
та синтез
складнопростих емоцій
насичує й укорінює
кожен наступний шар
кори головного серця
це дерево хоче жити
йому потрібно цвісти
бруньки набухають світлом
енергією світил
пульсом дитини істин
ембріони щасливих хвиль
борсаються в суцвіттях
щирість, що оживе
...
щирість
що омертвіла
розчавлені знов бруньки
світом
внутрішньо
спорожнілим
збережи своє дерево
вилікуй свій прихисток
не посохни у.глиб
око
докорінно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573999
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2015
автор: мелодія сонця