Рашист і Бандера

Були  друзі  нерозлучні-
Ведмідь  і  Пантера,
Скажу,хто  це,по-секрету,
Рашист  і  Бандера.
Той  і  другий  ліс  любили,
Ведмідь  за  простори,
А  Пантера  полювання,  
Полонину  й  гори.
Був  хазяїн  в  тому  лісі,
Знаний  забіяка,
На  плечах  у  нього  часто
Висить  залізяка.
Упіймав  він  наших  друзів
В  тенета  й  капкани,
Та  продав  їх  після  того,
Як  зажили  рани.
Мишко  швидко  засвоював
Всі  циркові  трюки.-
Дай  йому  якусь  цукерку,
Він  махає  дрюком,
То  танцює  з  балалайкой,
То  жонглює  шаром,
Навіть,на  велосипеді  
Їздив.Та  недаром.
ЇВ  цукерки,бив  поклони.
До  аплодісментів
Був  глухий,але  щасливий
У  такі  моменти.
А  Пантеру,як  не  вчили,-
Толку  було  мало,
Без  свободи  у  клітині
Худнула,вмирала.
Зжалівся  над  нею  сторож,
Випустив  на  волю.
І  Ведмедя.Хай  шукають
Нову  собі  долю.
Друзі  вийшли  на  простори
В  ліс,поля  і  гори,
Познаходили  свої  там
Барлоги  і  нори.
Поправлятись  в  тілі  стала
Весела  Пантера,
А  Ведмідь  наш  без  подачок
Схудав,що  фанера.
Розсварились  наші  друзі,
Лаялись  та  гризлись,-
Ведмідь  прагнув  у  неволю,
А  Пантера  в  гори.
Розбіглися  наші  друзі,
Так  склалася  доля,-
Ведмедю  хазяїн  милий,
А  Пантері-воля!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573871
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 12.04.2015
автор: ивано митрофано