Господи! Вогню пошли, вогню!
Гартувати ним непевну глину…
А чи, може, час настав людину
Знов покласти на гончарний круг?
Господи! Вогню пошли, вогню!
Хай запалить в наших душах свічку,
Хай жене з них темряву правічну,
Зла й зневіри нищачи стерню…
Господи! Вогню пошли, вогню!
Не того що трави спопеляє –
Чистого, надію що вселяє:
Цьогоріч зустрінемо весну…
Господи! Зійшов Святий вогонь!
Ти не втратив у людину віри,
Чашу наповняючи без міри
Щедрістю із бАтьківських долонь…
Тож у серці пагоном рости
Мудрій, всепрощаючій любові
І гілки засушено-тернові
Прикрашати цвітом доброти…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573686
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.04.2015
автор: ptaha