Дівчинка на гойдалці скрипучій
Розтинає ночі органзу!
І зірок побря́зкачі* лискучі
Пригинають небо, мов лозу.
Дівчинка підошвами лоскоче
Вишитий сузір’ями велюр!
Місяць-кіт примружив сонні очі,
І приліг на хмарці від кутюр.
Поведе хвостом, як опахалом –
І дмухне лелітками в пітьму,
Зблисне оком жовтим, як опалом –
І траву оберне в бахрому.
На його нашийнику зі шкіри
Мерехтить в оправі адуляр
І холодних відлисків рапіри
Розрізають поволоку хмар.
А внизу, на гойдалці крилатій,
Під шатром нічного полотна,
Сновидінь метелики строкаті
З рукава витрушує весна.
[i]*Побрязкачі (застаріле) – монети.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573538
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.04.2015
автор: Наталя Данилюк