День привітав твоє серце огромом,
Він дозріє лиш крихтами ночі.
Сподівайся і тлій до миті,
Коли тіло огидністю зрушиться,
Щоби сяяти на горі,
Щоб оголеність стала зіркою,
Миготінням твоєї душі,
Зупинись перед річкою,
Не переходь.
Завше є вибір між двох берегів.
На одному лиши неторканий спокій,
А на другому-солод цілунку.
До води кинься зболено,
Вона втішить,
Бо все розуміє,
Її живить посріблена мудрість,
Її живить вир слів,
Які ринуть із дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572815
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.04.2015
автор: Олена Ганько