Знесли, зламали, розтягли.
Нарешті Ленін впав додолу.
Народним духом розп’яли
І знищили Кремлівську школу.
Зник ідолів цих пантеон,
А мумія ще в піраміді.
Намісник Бога – Фараон,
Та не наслідувач друїдів.
І як же глибоко в душі
Просіла думка у народу:
«Без ідолів, товариші,
Нам не знайти до раю входу».
Так, Леніна знесли і пустка
Не довго буде мулять очі.
Закінчиться землі відпустка
Нового ідола захоче.
На вигадку багата влада
Підпишуть отакий указ:
«Шевченка скрізь понаставляти
І буде точно все гаразд».
Маразмом повниться земля
І скудністю людської долі,
А де ж історія моя,
Мойого міста слава й доля?
Чому Совок у голові,
Чому усе одноманітне?
Ви поклонітеся землі.
Шануйте те, що справді рідне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572430
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.04.2015
автор: Собко Вадим