Лантухами хмари гонить вітер в висі,
Облягає місяць, що блищить щитом.
Буб’яніють бруньки на старім горісі,
Ллється срібне сяйво над цупким шатром.
Роздирають тишу навісні фугаси,
Здригається в гніві змучена земля.
Рукам загребущим байдуже, що красти
Та чуже свавілля за живе чіпля.
Насторожі ночі вартові в дозорі,
Припадаю серцем, де шрам, що зудить.
Віддам свою душу твоїй непокорі,
Чекаю, коханий, на зустріч, що снить.
05.04.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572299
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.04.2015
автор: Валентина Ланевич