Як промінь зранку будить рясні роси,
А сонце їх збирає, в небо носить…
Як зорі в небі, Місяць, як раба,
Минає час, який зовуть – доба…
Пр. Доба життя –
Багато це чи мало?
Доба життя –
Безчестя, або слава…
Доба життя –
Завжди лишає слід,
Доба життя –
Падіння, чи політ…
Щоранку ти прямуєш на роботу,
Щоденно маєш все нові турботи,
Цей час також відклався у житті,
Хвилини ці бувають золоті.
Пр.
Хтось закриває тілом амбразуру,
А хтось ховає свою власну шкуру…
Життя важке буває у раба,
Для іншого щаслива є доба…
Пр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572078
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.04.2015
автор: Віталій Назарук