якось переживемо, все що на душі осіло
ми поле перейдем, бурхливу річку подолаєм
ти все ж не хочеш, щоб життя твоє марніло?
ми навіть до поганого звикаєм.
і не важливо, плачеш ти або кричиш
немає вирогідності, що буде це почутим
ось буде щастя, ти не раз злетиш
не дай лишитися забутим
і навіть коли страшне усе ж станеться
і навіть якщо щастя ще мовчить
та головне, щоб у години страшну мить
був той, хто скаже : все налагодиться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572021
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2015
автор: Мігель Діас