Я сиджу край вікна і дивлюся,
Як сніжинки кружляють пухнасті.
Але страшно чомусь, я боюся,
Що забрали вони моє щастя.
Чи було воно справді - не знаю,
Мабуть то мені тільки наснилось,
Але я тебе й досі чекаю,
Чи повернешся знову,мій милий?
Прилети хоч на мить, подивися,
Як страждає душа моя, плаче.
Поцілуй, обігрій, усміхнися,
Знову серце хай стане гарячим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.04.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський