Я так люблю
Чому ж ридаю
Я так молю
Чому ж не знаю
Хочу в тихім, ясність дні
До твого серця притулитись
І ті пісні мої одні
Забути, щоб на тебе я могла молитись
Ти наче чорний птах на небосхилі
Що зверху бачить місто і село
І як забути твої очі милі
Хай краще вже б тут мене замело
Я згорю до вас пламенем любові
Яка живе в мені і в вас
Але не знайду нічого я такого в вашій мові
Щоби могло б навіки об'єднати нас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571513
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Яна Фикус