Запрошу весну на каву

А  я  весну  ніжну  й  ласкаву
Березневим  погожим  деньком
Запрошу  на  розмову  і  каву
З  медом,  корицею,  крендельком.

Ми  під  яблунькою  у  садочку
Сядем  поряд  -  й  так  тепло  мені...
Вона  -  в  сонячному  віночку,
А  я  ...  трохи  у  сивині.

Хай  розкаже  про  теплі  світанки,
У  душі  теплим  словом  озветься
І  розтопить,  скине  кайданки,
Що  зима  залишила  на  серці.

Наша  мила,  приємна  розмова  -
Про  кохання  і  радісні  сни...
І  розтане  крига  зимова
Від  гарячих  цілунків  весни.

Посміхнулася  білій  хмаринці
І  на  крилах  -  у  небо  з  птахами;
Залишила  мене  наодинці
Із  закоханими  вітрами...

Полетіла...  Прощатись  не  треба...
Залишився  на  згадку  вінок,
В  чашці  -  синій  кусочок  неба
І  надкушений  крендельок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571353
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2015
автор: Анатолій В.