невичерпно ситим містом
снувати наосліп -
віриш,
що очі бувають тілом
що тілом бувають храми
що птахи - радіють людям,
що люди
щасливі з них
сама собі перехожа
зі жмутком старого вітру
в долонях
зашаруділи
провулків старі плащі
і площі
такі столикі
тримають мене в руці
бо відстані - ниткотворні -
звивають усе докупи
як тут - так і має бути
як будеш не тут - скажи
міста приживають швидко
зап'ястями до зап'ястя
світлом
до голови
30.03.15, Чернівці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570701
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.03.2015
автор: Іванна Шкромида