Вій вітре
Та не розвівай лиха.
Його в нас
І так вистачає-
По самі вінця.
Люди плекають його
З остервенінням
Проклятості,
Впиваються ним
В надії повернути
Розважливість,
Втрачену в погоні
За першістю,
Значимістю,
Надмірністю,
Дріб"язковістю,
Що видаються їм,
Чимось особливим,
Величним,
Переважаючим,
А насправді несуть
Втрату втіхи, спокою,
Рівноваги,
Дарують смуток,
Непевність, сумнів
У позитиві перспектив.
Вій вітре.. Без тебе
Не родить жито.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570195
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2015
автор: Шпаківський Петро