Десь глибоко, в самому серці серця,
Воно росте, як проліска цибулька,
Зазеленівши, почуттями б’ється
Нерівного, але живого пульсу.
Буває, що скрипить зубами звуків
Або кричить акустикою болю,
І простягає променями руки,
І просить заспівати колискову.
І в мить урочу, квіткою дозрівши,
З пера спадає краплепелюстково,
Аби розлити почуттями вірші,
У серці серця вирощене… слово…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569818
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2015
автор: ptaha