у циркульних дзьобах
несуть лелеки
магнітного меридіана нить
тривку:
у о́порі повітрото́ку
вібрує тонко і бринить
ізда́леку
невидима лелеча нить
грудні́,
джерельно-кле́кітні,
об`ємно-порожни́нні
лелечі голоси…
нанизані, як намисти́ни,
подвійним півразко́м
летять лелеки,
несуть у ци́ркульних дзьобах
Стожарів срібну волосину,
меридіа́нову
невидиму струну –
додому-предковічно-провідну́…
грудні,
джерельно-клекітні,
об`ємно-порожнинні
лелечі голоси…
…усівся на Чепіги Волопас,
заслухався… без догляду зірки́
порозбредалися на всі безмежні ко́смоси:
летять лелеки – рухається Час,
поску́пчувались у сузір`я Предки –
бринять ключів псаломні голоси́
26.03.2015
[i]Стожари(Волосожар) – скупчення зірок,
те саме, що Волосся Вероніки;
такі ж назви народ дав групі зірок
Плеяди, сузір'ю Оріон
Чепіги (Косарі) – в різних місцевостях України
так називають сузір»я Оріон;
Волопа́с (лат. Boötes від грец. Βοώτης,
«орач (на волах)») — сузір'я північної півкулі неба.
Спостерігається на всій території України
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569627
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: Валя Савелюк