якщо б квіти згадали своє цвітіння
ми могли бути разом
з ними
якби пригадали своє
тоді обплітаючи серце одним лиш поглядом
ніби цупким корінням
палко б всотували соки один одного
і навіть земля відчувала
непереборну спрагу
здригаючись од того з якою жагою ми
п’єм
коли дерева знову навчаться дихати
теплим вітром який більше не буде таким
частим гостем
по-справжньому оголених
обіймів
тоді можливо я пристосуюсь до життя
в тобі
але без тебе
у світі якому нічим дихати
бо надто тісно
хоча в ньому завжди існувала лише
ти
а тепер ще й досить прохолодно
незважаючи на майже літо
та разом із тим
саме тут інколи квіти пригадують
своє цвітіння
і краплями вологої насолоди
від свіжих та теплих думок
насичують землю життям
тож вона на якийсь час стає для всіх
небом
якби ж ми згадали
своє.
*фоновая композиция –
Katatonia «Sold Heart»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569560
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.03.2015
автор: команданте Че