Мрія
і надія
Моя земля-прекрасна Україна
Описана в легендах і в казках,
Оспівана і закарбована в віках.
Вона є матір»ю незламного народу,
що живучи в кайданах, все ще мріє,
вона багатства має і природу,
та віра в людяність й порядність уже тліє.
Що «слуги» мають – то народу зась,
Ми – є лиш інструментом їх збагачень,
Лиш мрію маєм, і летимо у пекло,
Мені нас жаль, і нам уже допекло.
Давно готові вже до зрушень позитивних
Ми зустрічаєм лиш новини негативні,
Занурена країна в схемах корупційних
І вступ в ЄС вже є – неперспективним.
Пройшли Майдан із втратою Героїв,
Просили слуг якнайскоріш підти,
Змінили владу,відтепер вона з народу
В черговий раз відсвяткували перемогу.
Занадто довго ми вже святкували,
Батони ділили і час плюндрували,
По-братськи Криму ми позбулись,
По-братськи віддаємо мирно Схід.
Йде гра у політичні шахи
В якій ми ложим голови на плаху.
Це нас міцнить,згуртовує в кулак,
Знімає ширму щодо братського народу,
Розлючує,розорює,гнітить,
Формує націю українського народу.
Ще ми зустрінем ранішню весну,
І доспіваєм пісню солов»їну,
Послухаємо тишу лісову,
І обіймемо радісну дитину.
Цінуймо все,що нам дало життя,
Кохаймо тих,хто завжди поруч нас,
Оглянемось,а час уже спливе,
А ми лиш маєм мрію і надію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569323
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2015
автор: vozbran