Так тихо-тихо на душі,
Немов відбушували бурі,
Немовби ми товариші
На першій лекції з культури.
Уже не гупають серця
І шал не напинає груди,
Немов весна померла ця,
А іншої повік не буде.
Але це мить, це тільки мить,
Урівноважене затишшя,
Коли і кіт на лавці спить,
І тихо спить у нірці миша.
Та згасне ніч і зблисне день,
Якого я іще не знаю,
Передчуваючи лишень
В новому пеклі щастя раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569050
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.03.2015
автор: Юлія Беженар