Так, кажуть люди ,щиро не буває-
різниця в віці ..й не кохання це.
Старого юнна терпить, не кохає
і не цілує зморщене лице.
Вони зустрілись ,так було по долі.
Він бачив світ, відпив сповна життя,
минулий рік вона ще вчилась в школі-
майже дідусь і зовсім ще дівча.
Оторопів… якась страшна омана.
Вона! Зі сну.. та ні… це він здурів!
Ще незнайома ,а така кохана-
він тільки нею все життя горів.
Вона проходить мимо, як інакше?
Чим зацікавить дівчину старий?...
-Пробачте, чим багате місто ваше?,-
вона спитала . Він стояв німий…
Пройшла хвилина…Далі було місто…
розмови… кава … випав перший сніг…
її життя заповнилося змістом…
а він її утратити не зміг…
Нехай не судять, бо вона кохає,
цілує його губи і чоло.
Різниця в віці? Серце не питає,
бо знає, що кохання їх звело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2015
автор: Онофрійчук Наталя