Український снайпер




Кінцівки  мерзнуть,  тіло  терпне,
Та  гострий  зір  чекає  мить
Коли  в  прицілі  карабіну
Ціль  з  триколором  побіжить.
Ну  все,  нарешті  дочекався
Тамую  подих,  плавний  тиск
Свинець,  неначе  Божа  кара-
І  мертвим  пада  терорист.
Ну  все  -    я  схованку  міняю  -
Ворожий  снайпер  теж  не  спить
Кроваві  гроші  відробляє
У  нього  совість  не  болить.
Вона  померла,  ще  до  того
Як  народився  "руський  брат"
А  я  свою  не  заплямую,
Бо  я  не  вбивця,  я  -  солдат.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567594
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2015
автор: denyk