Зникне нараз перша роса,
Побілить сірі хмари,
Втече, як висохла сльоза
І щезне, мов примари.
Перше проміння навесні,
Збирає діаманти,
А роси – слізоньки рясні,
В’яжуть травичці банти.
Перша роса, як перший цвіт,
Як поцілунок долі,
Весна народить новий світ,
Відродиться з неволі…
Роса лежить, а жайвір ввись,
Росте зелене жито,
Ти зупинись і подивись…
Тут мріяти і жити!
А коли ворог на поріг,
Роса йому у очі,
Щоб жоден хлопець наш не ліг,
Мої слова пророчі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567299
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: Віталій Назарук