Усе до часу, до пори.
Налите жито треба жати.
На нього мружаться вітри:
Чи пожаліть, чи повівати?
Розбиту чашу не ліпи –
Розломиться на друзки швидко.
Пропащу дружбу не кріпи –
Нещирості в ній очі видко.
Любов, утрачену навік,
Не повертай і не журися:
Два береги найвужчих рік
В один єдиний не зійшлися.
Нестримний час не зупиняй –
Він сам зупиниться для тебе –
За молодістю не ридай –
Дивись частіше глибше в себе.
Пройди, як є, без каяття,
Шлях крізь пітьму, утіху, втрати.
За все – найбільше за життя –
Не забувай віддарувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567075
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Ніна Третяк