Ще тепле літо, але вітер, вітер
голодне тільце все збиває з ніг.
Хлопчина рукавом сльозинку витер
і далі йшов, та довго йти не зміг.
Упав на полі, де росло колосся,
не дотяглась до рота вже рука.
І пестив вітер золоте волосся,
і хлібом пахло з того колоска.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566360
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.03.2015
автор: MERIKEYU