Німіли вуста, детонуючи мозок,
У грудях пекло аж настільки, що ми
Забули межу, де тепло, а де опік.
Ми стали птахами, уже не людьми...
Зламалися крила у нас, у безкрилих,
Що нам нагороду ще Єва дала -
Тонути у муках спокуси без сили,
І вічно страждати від сили гріха...
(11.03.15)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565832
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2015
автор: Анастасія Натхненна