до шостого

Небо  кидає  світло,
Думки  стислі,  точні  і  вчасні.
Ми  знаєм,  що  буде  запізно,
Та  "пізно"  не  має  для  щастя.

Дерева,  вони  повсюду  -  
В  підлозі,  лавках,  дверЯх.
Ми  знаєм,  що  йдемо  в  нікуди,
Й  не  роблячи,  робим  шаг.

Хмари  пливуть  непомітно,
Час,  проходить  так  само.
Ми  знаєм,  нас  тягне  магнітом.
Щось  буде,  не  знаєм,  що  саме.

Руки  пітніють  не  просто,
Квіти  в"януть  сезонно.
Мені  дожити  б  до  шостого
Ми  зміним  все,  Або  повторим.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565683
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2015
автор: ЕТ