Болотяне чаювання

За  однойменною  картиною  Я.Йерки

http://yerka.org.ru/pages/bagienna_herbatka.html

Після  спринтів  кар’єрних,  підкорення  самовершини,
Склавши  в  торбу  ботинки,  скрутивши  змією  тросИ,
Я  згадала  про  зустріч,  призначену  мною  в  країні,
Де  фарбують  троянди  й  дарують  усмІшку  коти…

Прочинивши  дверцята  колись  пречарівної  шафи,
Павутиння  прорвавши  дорослих  важливих  думок,
Я  прийшла,  та  на  зустріч  спізнилась  назАвжди  –  
Тільки  квола  луна  рознесла  покуточково  крок…

Стіл  накритий,  та  чай  вже  холодний,  прокисла  заварка,
Час  залишив  годинник  і  зовсім  із  лісу  пішов…
Капелюшника  тінь  захворіла  і  стала  неначе  нормальна,
А  Сонько  переїхав,  і  Заєць  свій  розум  знайшов…

Залишився  Чешир  без  роботи,  бо  посмішка  зникла:
Зачепившись  за  гілку,  порвалася  від  протиріч…
Все  завмерло  навколо,  замовкло,  доросло  притихло…
Розгубилися  карти,  злиняли  від  десятиріч…

Заболочена  пам’ять  покрилася  розуму  торфом…
Репортаж  не  відбувся:  немає  Країни  Чудес…
Я  кролячу  нору  назавжди  закупорюю  корком,
Бо  від  саду  ключі  загубилися  спринтово  десь…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565348
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: ptaha