[youtube]http://youtu.be/DxV8LzOuYE0[/youtube]
Наші канікули знову минають, на жаль.
Тихо живицею тане соснова печаль
і догорають у попелі іскри вогню,
і залишаю я милу-хорошу мою.
Зіронька моя,
диво вечорове,
у яких краях
стрінемося знову?
Крила палатки не можуть злетіти ніяк.
І понесе мене далі за обрій літак.
І потихеньку відчалює трап од крила.
Ось і розлука навіки між нами лягла.
Сонечко моє
у далекій казці,
де ти нині є,
пізнє моє щастя?
Не співчувайте. Мене не утішать слова.
Ще не кінчається казка моя лісова,
поки палає у кроні проміння ясне,
може вона, уявіть, ще чекає мене.
Сонечко моє, зіронька небесна,
кликни, де ти є і усе воскресне.
Зіронька моя, диво вечорове,
у яких краях стрінемося знову?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565149
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 08.03.2015
автор: I.Teрен