Мої незломлені надії
Гуляють світом без оков.
Покинувши душі альков
Ведуть мене у світлі мрії.
Сприймаючи земні події
Я лину серцем в небеса –
Мої незломлені надії
Звершають дивні чудеса.
Так дивно вірити у справжність
Рутини дикої стихії,
Куди незломлені надії
Веде у пошуках душа,
Немов по кінчику ножа
Вирішила "скуштувати" ронделя - очікую ваших оцінок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564905
Рубрика: Рондель
дата надходження 07.03.2015
автор: Inness911