Я скроєна з звичайного лекала…

Працюю  все  нехитрими  стібками  -  
Зшиваю  в  долю  дні  своїх  скитань.
Пришила  щиру  посмішку  від  мами
І  смуток  відпорола  без  вагань.

Я  скроєна  з  звичайного  лекала  -  
Така  як  всі  і  всі  такі  як  я.
Та  свій  фасон  я  все  життя  плекала
Перешиваючи  без  нарікань.

Ми  всі  стартуємо  у  рівнім  шансі,
Але  дороги  різні  і  буття
Диктує  як,  коли,  кому  міняться...
І  сам  викроюєш  своє  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564897
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2015
автор: Inness911